Поза законом: які податкові перевірки планує відновити Кабмін

Податки та Звітність

На урядовому порталі оприлюднено інформацію, що КМУ затвердив постанову, якою частково скасовується мораторій на проведення податкових перевірок. Чи дійсно Кабмін може регулювати процедуру проведення цих заходів і чого очікувати бізнесу від таких дій влади розповіла Mind керуюча партнерка ЮФ Martyniv Law Андріана Мартинів.

Це не є несподіванкою, адже наприкінці 2020 року ДПС опублікувала звіт, де визначила ризики в розмірі близько 48 млрд грн по всіх податкових перевірках, що тимчасово зупинені чи не можуть бути розпочаті.

Водночас у всій цій історії є суттєвий момент. Мораторій на перевірки передбачений «Перехідними положеннями» Податкового кодексу. Отже, часткове чи повне його скасування вимагає внесення змін саме законом до Податкового кодексу, але аж ніяк не підзаконним актом. У разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Як можна здогадатися, зміни до ПКУ щодо будь-якого скасування мораторію не вносилися (хоча відповідні законопроєкти зареєстровані у Верховній Раді). Очевидно, що політична воля суперечить не лише основоположним принципам права, а й банально Конституції України.

Тому перед платниками податків стоить нелегке завдання – прийдеться доказувати, що «біле є біле, а чорне є чорне».

Які перевірки відновлює постанова КМУ?

Перевірки, які були розпочаті на дату запровадження мораторію, але були зупинені та незавершені.

Документальні перевірки суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються в межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади.

Документальні перевірки щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Позапланові документальні перевірки, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.

Що робити платникам податків, якщо їх перевірятиме податкова?

Імовірно, що платники податків оскаржуватимуть накази про призначення таких перевірок або уже їхні «плоди» – податкові нарахування та штрафи.

Наголошую, що в нас змінилися строки судового оскарження. Якщо платник проходив процедуру адміністративного оскарження ППР, то має лише один місяць на звернення до суду. Якщо одразу йти до суду, після отримання ППР, то дається строк 6 місяців, але це лише строк на звернення.

Але насправді ці 6 місяців перетворюються в 10 днів, якщо платник податків має бажання не просто оскаржити, а й на весь час судового процесу законно не сплачувати податкові донарахування.

Це важливо, оскільки по закінченню таких строків податкові донарахування вважатимуться узгодженими і в ЕКП світитиметься податковий борг. Раніше на оскарження давалося 1095 днів, але Верховний Суд змінив свою правову позицію по справі.

Не треба забувати, що під час карантину дозволені позапланові перевірки щодо відшкодування ПДВ у розмірі понад 100 000 грн, перевірки щодо ліцензій, патентів, виробництва, обігу, зберігання підакцизних товарів, перевірки щодо касових операцій, камеральні перевірки.

Можливими є перевірки й коли відбувається припинення, реорганізація, закриття суб’єктів господарювання, порушено провадження про визнання банкрутом платника податку і, звісно ж, за заявою самого платника. Тобто призначення таких перевірок є законним.

Що чекає в суді?

Тривалий час суди не брали до уваги, як єдиний доказ порушення з боку податкових органів щодо призначення та проведення податкової перевірки. Тобто, якщо підприємство допустило представників ДПС до перевірки, будувати стратегію захисту для оскарження податкових повідомлень-рішень слід було зважаючи на висновки акту перевірки.

Водночас можемо спостерігати зміну судової практики. Непоодинокими є судові рішення (зокрема, й Верховного Суду), коли суди скасовують ППР через порушення призначення та проведення перевірки.

Що стосується оскарження наказів на проведення податкової перевірки, то доцільно їх оскаржувати, зокрема у випадку спроби податківців перевірити частково (або й повністю) вже перевірений період, або якщо платник прийняв рішення про недопуск. Водночас у разі недопуску в суд потрібно звертатися в терміновому порядку для уникнення ризиків арешту майна.

Опубліковано: Epravda, 9 лютого 2021 р.

Автор: Андріана Мартинів, керуючий партнер ЮФ Martyniv Law